Урок найсучаснішої літератури

На уроці сучасної української літератури ми ознайомилися із зразком "надсучасної" поезії, автором якої є тернопільський письменник Борис Гуменюк, заступник командира батальйону ОУН у складі Добровольчого Українського Корпусу. Щемні рядки з книги " Вірші з війни" розривають душу. Один з творів має назву "Але хто тобі повірить, солдате..."Попри цю фразу кожному слову в ньому віриш. Віриш, бо рядки, писані у хвилини тиші між боями, - це зведення з фронту, вражаючі до тієї міри, до якої може витримати людське серце, і понад міру, коли - мороз поза шкірою...

                ...Він сів ще живий в агонії до стіни приперся

                Запихає кишки назад в черевну порожнину

                " Допоможіть хлопці"

                А як ти йому допоможеш

                А писати - як.

Лист солдату

Повертайся живий!!! Це головний заклик , який червоною ниткою проходить через усі дитячі листи , що написали учні нашої школи героям-захисникам .Ми також долучилися до цієї акції .

                                    Прийшла війна ... Прийшло велике лихо,
                                    Рідна земля здригнулась від біди.
                                    І мамині сини , її розрада й втіха ,
                                    За Україну піднялись грудьми.
                                    Хто знав , що ці , розпещені батьками .
                                    А ті - лиш вчора від комп"ютерної гри ,
                                    Ви мужністю зрівнялися з дідами ,
                                    Котрі колись за волю полягли .
                                    Хіба могли подумать ті діди ,
                                    За що , спитати , нам така відплата .
                                    Що внук того , із ким у бій ішли ,
                                    Теж піде в бій , та піде брат на брата ?  

 Рядки з вірша учениці нашого класу - Насті Цариковської .
                                   
                                     Дякую Вам ! За днину спокійну .
                                     За вілне життя і за рідну Вкраїну .
                                     Ви не жаліли ні сил , ні життя .
                                     Щоб мирним , спокійним було майбуття .

Рядки з вірша Аліни Бардіж.